Контроль за станом охорони праці на підприємстві є одним із складових елементів системи управління охороною праці підприємства. Контроль спрямований на виявлення відхилень від норм в умовах праці та перевірку виконання працівниками своїх обов’язків у сфері охорони праці. Дізнайтеся, які бувають основні види контролю за станом охорони праці на підприємстві, з якою періодичністю їх проводять, та якими документами супроводжується контроль.
Контроль за станом охорони праці (далі — контроль) є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить дієвість системи управління охороною праці підприємства в цілому. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві.
Мета контролю — можливість виявити відхилення від норм в умовах праці, перевірити, як працівники виконують свої обов’язки з охорони праці, запобігти технологічним порушенням, нещасним випадкам, аваріям, пожежам, професійним захворюванням та іншим надзвичайним подіям на виробництві.
Контроль має здійснюватися на всіх рівнях управління виробництвом. При створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль, що провадиться громадськими інспекторами (представниками профспілок) або уповноваженими особами з питань охорони праці (у разі відсутності профспілки).
Діяльність органів нагляду і контролю за охороною праці регулюється Кодексом цивільного захисту України, Кодексом законів про працю в Україні, законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та іншими нормативно-правовими актами.
Структура системи управління підприємством і контроль за станом ОП
Організація контролю за станом охорони праці на підприємстві тісно пов’язана із управлінням підприємством. Систему управління підприємством можна умовно поділити на рівні за певною ознакою, для кожного з яких має бути відповідний ступінь контролю.
Розрізняють п’ять рівнів системи управління підприємством:
однорівнева система — у суб’єктів малого підприємництва і приватних підприємців;
дворівнева система — на малих підприємствах (приватні підприємства);
трирівнева система — на великих підприємствах (державні підприємства, акціонерні товариства);
чотирирівнева система — на підприємствах із розвиненим корпоративним управлінням (дочірні підприємства, відомчі об’єднання підприємств);
п’ятирівнева система — на підприємствах з розвиненим транснаціональним корпоративним управлінням (характерно для міжнародного співробітництва міністерств, транснаціональних об’єднань, компаній, холдингів).
Кількість ступенів контролю за станом охорони праці може нараховувати від одного до п’яти. Це залежить від структури управління підприємством, видів робіт та масштабів діяльності підприємства. Наприклад, на підприємствах електроенергетичного комплексу найпоширенішим є триступеневий контроль, а на підприємствах нафтогазового комплексу — п’ятиступеневий контроль за станом охорони праці.
Триступеневий адміністративно-громадський контроль охорони праці на підприємстві проводиться на трьох рівнях управління, зокрема:
на I рівні — начальником виробничої дільниці, бригадиром, майстром, спільно з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці;
на II рівні — начальником об’єкта, цеху, підрозділу чи служби спільно зі спеціалістами відповідних служб цеху (механіком, електриком, технологом);
на III рівні — комісією, в складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії) та членів комісії — керівника СОП, голови профкому чи уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони прац, керівника медичної служби, працівника з питань пожежної охорони та головних спеціалістів підприємства (головні технолог, механік, енергетик).
Доцільність запровадження триступеневого контролю та його періодичність визначає роботодавець.
Питання шодо здійснення контролю за станом охорони праці на підприємстві органами державного та відомчого нагляду, місцевими органами влади (органами самоврядування) та громадського контролю регламентуються відповідними нормативно-правовими актами.
Обов’язковість контролю керівниками робіт, іншими відповідальними особами підприємства та представниками вищестоящої організації передбачена посадовими інструкціями цих осіб та положеннями про відповідні служби (підрозділи).
Періодичність проведення контролю за станом охорони праці та вжиття заходів реагування
Контроль за станом охорони праці, окрім оцінки дотримання вимог щодо безпечних умов праці на підприємстві, передбачає планування робіт з охорони праці, яке поділяється на перспективне (на рік) та оперативне (на місяць, квартал, півріччя, рік), із складанням відповідного Графіка перевірок.
Періодичність проведення контролю за станом охорони праці визначається керівником підприємства за погодженням з трудовим колективом і передусім залежить від ступеня небезпеки виробництва. Наприклад, на підприємстві, виробництво якого належить до високого ступеня ризику доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці:
перший ступінь — щоденно;
другий ступінь — щотижня;
третій ступінь — щомісячно;
четвертий ступінь — щоквартально;
п’ятий ступінь — 1 раз на 6 місяців.
На підприємстві, виробництво якого належить до середнього ступеня ризику доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці:
перший ступінь — щотижня (щодекадно);
другий ступінь — щомісячно;
третій ступінь — щоквартально;
четвертий ступінь — 1 раз на 6 місяців;
п’ятий ступінь — щорічно.
За наслідками перевірки її результати можна розглянути на оперативній нараді чи на засіданні комісії з питань охорони праці або на загальних зборах трудового колективу підприємства. На цих зібраннях дається оцінка діям працівників та оцінюється стан охорони праці в підрозділі, а також ініціюється прийняття рішень щодо притягнення до відповідальності працівників, які допустили порушення або сприяли своїми діями невиконанню нормативних вимог з охорони праці.
Це фіксується у відповідному протоколі, в якому вказують заходи щодо поліпшення стану охорони праці, визначаються відповідальні працівники та строки по усуненню виявлених недоліків.
Також за результатами перевірки за необхідності видається наказ щодо внесення коректив у виробничі процеси, здійснення посадових переміщень, накладання дисциплінарних стягнень на працівників, стимулювання праці та розподілу преміального фонду тощо.
Відповідно до масштабу підприємства розрізняють п’ять рівнів системи управління підприємством. Кількість рівнів залежить від розгалуженості структури підприємства:
