Під час робіт із вантажопідіймальними кранами, підіймальними пристроями й відповідним обладнанням існує великий ризик травмування працівників. Читайте детальніше про те, як безпечно експлуатувати вантажопідіймальні крани та яких заходів ужити в умовах воєнних дій
Вантажопідіймальний кран — машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом. Вантажозахоплювальні органи можуть включати в себе додаткові пристрої для обертання вантажу, заспокоювачі розгойдування вантажу тощо.
У галузі будівництва експлуатація вантажопідіймальних кранів і машин вважається одним із найбільш небезпечних технологічних процесів. Важливо не лише дотримуватися вимог, передбачених у чинному законодавстві, а також керуватися документацією заводу — виробника обладнання та проєктами виконання робіт, розробленими з урахуванням конкретних місцевих умов та щільності об’єктів забудови.
Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (далі — Правила № 62) затвердженінаказомМінсоцполітики № 62 від 9.01.2018. Вони поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією, модифікацією, перевіркою технічного стану вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання.
Правила також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яке роботодавець повинен підтримувати на належному рівні під час його використання.
На яке обладнання поширюється дія Правил
Вимоги Правил № 62 охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання поширюються на таке обладнання:
вантажопідіймальні крани всіх типів;
крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або вантажопідіймальним магнітом;
однорейкові візки;
талі (ручні, електричні, гідравлічні та пневматичні);
кранові рейкові колії;
кранові підйомники;
лебідки для підіймання вантажу та (або) працівників;
колиски приводні для підіймання працівників;
колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами;
вантажозахоплювальні органи;
вантажозахоплювальні пристрої знімні;
тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах;
самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо) та причіпні підйомники;
будівельні підйомники;
щоглові підйомники (робочі платформи щоглові);
скіпові підйомники;
спеціалізовані перевантажувальні комплекси;
підіймальні вантажні платформи (столи) з висотою підіймання понад 1,3 м і з доступними для працівників платформами;
підіймальні платформи (вертикальні та похилі) для осіб з інвалідністю (осіб з обмеженими фізичними можливостями);
приводні засоби підмощування з висотою підіймання понад 1,3 м.
Також Правила поширюються на інші стаціонарні підіймальні пристрої (вертикальні чи похилі) з висотою підіймання понад 1,3 м і з доступними для працівників платформами.
Дія Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання не поширюється на:
лісозаготівельні крани-маніпулятори, не оснащені гаком (вирубнопакетувальні, вирубнотрелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);
маніпулятори, що застосовуються в робототехнічних системах;
вантажопідіймальні крани та машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;
екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;
вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);
вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, мостовкладальні машини;
монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);
підйомники пожежні;
обладнання військового спеціального призначення, що перебуває в експлуатації у Збройних Силах України.
Підстава — пункт 3 глави 1 розділу І Правил № 62.
Загальні мінімальні вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів та машин наведені в таких розділах Правил № 62:
VIII. Загальні мінімальні вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів та машин;
IX. Загальні мінімальні вимоги безпеки до мобільних підйомників;
Х. Загальні мінімальні вимоги безпеки до будівельних підйомників.
Обов'язки роботдавців та працівників
Роботодавець повинен забезпечити належне технічне обслуговування і ремонт обладнання відповідно до вимог експлуатаційних документів на нього. Це, наприклад, настанови (інструкції) з експлуатації, інструкції з технічного обслуговування, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо, викладених державною мовою. Такі документи потрібно надавати працівнику разом з обладнанням.
Обладнання, що надається працівникам та використовується ними за призначенням, має бути технічно справним.
Керівник підприємства зобов’язаний здійснювати моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією.
Роботодавець також призначає із числа інженерно-технічних працівників осіб, відповідальних:
за утримання і безпечну експлуатацію обладнання;
утримання вантажопідіймального обладнання у справному стані;
безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами та обладнанням.
Так скеровує пункт 1 глави 5 розділу VІ Правил № 62.
Чисельність відповідальних працівників роботодавець визначає залежно від кількості одиниць обладнання, умов експлуатації та з урахуванням специфіки виробництва.
Керувати вантажопідіймальним краном дозволено лише машиністу крана (кранівник), мобільним підйомником — машиністу автовишки та автогідропідіймача, будівельним підйомником — машиністу підіймача будівельний, а електричною лебідкою — машиністу електролебідки.
Обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністи, слюсарі, слюсарі-електрики, налагоджувальники, працівники, які виконують роботи з робочої платформи підйомника чи колисок тощо), стропальники перед допуском до виконання своїх обов’язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці, а машиністи, працівники, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівники, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо) або зі стаціонарного поста, крім того, — стажування. Порядок проведення, умови і тривалість стажування визначає суб’єкт господарювання відповідно до законодавства залежно від специфіки виробництва і типу кранів.
Дозволяється покладати обов’язки працівників, відповідальних за утримання обладнання у справному стані та безпечне проведення робіт, на одного працівника.
На працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, не можуть бути покладені обов’язки працівників, відповідальних за утримання обладнання в справному стані, або працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт.
Працівник, який виконує нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією обладнання, повинен:
пройти професійну підготовку, навчання і перевірку знань з охорони праці;
знати вимоги Правил, інструкцій з охорони праці для машиністів обладнання, стропальників, слюсарів (електрослюсарів) з ремонту та обслуговування обладнання, інструкцій виробників з монтажу та експлуатації обладнання.
Підстава — пункт 1 глави 6 розділу VI Правил № 62.
Основні види небезпек, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та у разі порушення умов нормальної експлуатації обладнання і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу:
механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями обладнанням;
механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами обладнання, з вантажами, що переміщуються;
електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде (або щось упустить);
термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм;
небезпеки, спричинені шумом;
небезпеки, спричинені поломками під час роботи;
небезпеки, пов’язані з несприятливими природними чинниками та інші.
Ризики від впливу основних видів небезпеки, що можуть статися за нормальних умов експлуатації й у разі порушення нормальних умов експлуатації обладнання, які становлять загрозу працівникам, повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за допомогою виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків і забезпечення безпеки під час експлуатації обладнання.
Якщо обладнання встановлюється на постійних місцях експлуатації, необхідно забезпечити його міцність і стійкість з урахуванням, зокрема, вантажів, що підіймаються, та зусилля, що виникає в опорних точках і точках кріплення конструкцій (п. 1 гл. 2 розд. ІІ Правил № 62).
Обладнання повинно мати чіткі позначення їх номінальної вантажопідіймальності, за потреби має бути споряджене табличкою (діаграмою чи таблом) розподілу навантаження із зазначенням номінальної вантажопідіймальності для будь-якої конфігурації обладнання.
Матеріал, з якого виготовлена табличка і написи на ній, мають забезпечувати їх схоронність упродовж експлуатації обладнання.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати позначення із зазначенням основних характеристик, необхідних для їх безпечного використання.
Зверніть увагу! Обладнання, яке не призначене для підіймання людей, але яке може бути використане з цією метою, має бути позначене.
Забоонено допускати до роботи вантажопідіймальні крани та обладнання, що не пройшли технічний огляд чи експертне обстеження й не мають позитивних висновків експертизи, а знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара — періодичного огляду (п. 7. гл. 2 розд. VII Правил № 62).
Щоб запустити обладнання в роботу:
суб’єкт господарювання споряджає обладнання обліковим номером і фіксує це в журналі обліку обладнання;
працівник, відповідальний за утримання й безпечну експлуатацію обладнання, приймає рішення про можливість його експлуатації та фіксує це у журналі нагляду (паспорті) обладнання.
Вимоги щодо монтажу, налагодження, демонтажу та встановлення обладнання
Монтаж — це установлення обладнання або його складових частин на місці використання, а демонтаж — знімання обладнання або його складових частин з місця установлення.
Монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів.
Перед проведенням монтажу обладнання суб’єкт господарювання має здійснити огляд металевих конструкцій, механізмів обладнання, кріпильних виробів аби оцінити їх стан, відповідність технічній документації та комплектності. За результатами огляду складається акт, що підписується працівниками, які здійснювали огляд, і затверджується керівником суб’єкта господарювання, який виконує монтаж.
Після проведення монтажу та налагодження обладнання суб’єкт господарювання, який виконав монтаж, складає акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження. У ньому зазначають:
найменування суб’єкта господарювання, який виконав монтаж;
найменування, тип, виробник, заводський (серійний) номер обладнання;
відомості про матеріали, що використовувалися суб’єктом господарювання, який виконав монтаж, і не увійшли в обсяг постачання виробника;
відомості про зварювання тощо.
Монтаж (демонтаж) серійно виготовленого обладнання, у тому числі обладнання, що самомонтується, може виконуватися за типовими ПВР або технологічними картами на монтаж обладнання.
Вимоги щодо кранових колій вантажопідіймальних кранів і машин
Влаштування нових кранових колій, за винятком колій залізничних кранів, має здійснюватися за проектною документацією, розробленою з урахуванням вимог експлуатаційних документів виробника вантажопідіймальних кранів і машин.
Вимоги до улаштування кранових колій визначають пункти 1—33 глави 3 розділу ІV Правил № 62, до їх заземлення — пункти 35—44 глави 3 розділу ІV Правил № 62.
У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.
Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб унеможливлювалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. Якщо кріплення рейок здійснюється за допомогою зварювання, має бути унеможливлена їх теплова деформація.
На крановій колії заборонено:
складувати будівельні матеріали;
розміщувати тимчасові споруди та обладнання;
проїжджати автотранспорту, навантажувачам та іншим машинам і механізмам.
Переїзд зазначеного транспорту через колії козлових і баштових кранів дозволяється у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються суб’єктом господарювання з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.
Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються крановими коліями просто неба, потрібно обладнати протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом. Вони мають забезпечувати утримувальне зусилля від дії вітрового навантаження на кран у неробочому стані, зазначене в настанові з експлуатації крана.
Ремонт обладнання необхідно виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.
Після проведення ремонту суб’єкт господарювання, який виконував відповідні роботи, зазначає в журналі нагляду (паспорті) відомості про:
виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення);
застосовані матеріали.
Суб’єкт господарювання затверджує графік ремонту, а у разі необхідності — порядок проведення ремонту. Відповідно до цього працівник, відповідальний за утримання обладнання у справному стані, виводить його в ремонт.
Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються у суб’єкта господарювання, який виконав роботи, а їх копії — разом із журналом нагляду (паспортом) протягом строку служби обладнання.
Вимоги щодо експлуатації
Облік обладнання
Обладнання споряджається суб’єктом господарювання обліковим номером і під цим номером обліковуються в журналі обліку обладнання суб’єкта господарювання, у якого у власності або користуванні перебуває це обладнання, якщо інше не передбачено законодавством.
Облік має вести працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання, або інший працівник, призначений суб’єктом господарювання.
Обліковий номер і дата здійснення запису про облік вносяться працівником, який здійснює облік, у журнал нагляду чи паспорт обладнання.
Пуск обладнання у роботу здійснюється на підставі рішення про можливість їх експлуатації, прийнятого працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.
Технічний огляд обладнання
Обладнання підлягає первинному, періодичному та позачерговому технічному огляду. Первинному технічному огляду підлягає обладнання перед першим уведенням в експлуатацію.
Періодичному технічному огляду підлягає обладнання, що перебуває в експлуатації:
1) до закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації), зазначеного в експлуатаційних документах їх виробника, а у разі відсутності таких даних — відповідно до призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) обладнання:
повному технічному огляду — не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, визначених у Правилах № 62;
частковому технічному огляду — не рідше одного разу на 12 місяців;
2) після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або продовжуваного строку безпечної експлуатації в терміни, встановлені регламентом технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації або висновком експертизи.
Технічний огляд проводять за участю працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією цього обладнання. Виняток — такий працівник є технічним експертом з промислової безпеки і здійснює цей технічний огляд.
Також в огляді має брати участь працівник, відповідальний за утримання обладнання в справному стані.
Для забезпечення безпеки працівників усі операції з підіймання вантажу повинні плануватися і контролюватися.
Обладнання, що є пересувним або може бути демонтоване, має бути використане так, щоб забезпечити стійкість під час його використання за всіх передбачуваних умов із урахуванням характеру ґрунту.
Підіймання працівників може здійснюватися тільки за допомогою обладнання та пристроїв, передбачених для цієї мети. Працівників, яких піднімають, потрібно забезпечити засобами зв’язку та передбачити для них заходи евакуації у разі небезпеки.
Під час перебування працівників на обладнанні на посту керування весь час повинен перебувати машиніст.
Унеможливте перебування працівників під підвішеним вантажем, якщо для виконання роботи їхня присутність не вимагається.
Підвішені вантажі не повинні залишатися без нагляду, якщо доступ до небезпечної зони не огороджений із вивішуванням попереджувальних знаків.
Використання обладнання для підіймання некерованих вантажів просто неба має припинятися, коли метеорологічні умови погіршуються до такої межі, що ставиться під загрозу безпечне використання обладнання та зростає ймовірність виникнення ризиків для життя та здоров’я працівників.
Якщо використовується пересувне обладнання для підіймання некерованих вантажів, необхідно вжити заходів для запобігання розгойдуванню, перекиданню або залежно від обставин, що можуть виникнути, переміщенню чи ковзанню обладнання. Про ці заходи мають контролювати працівники, відповідальні за безпечне проведення робіт.
Вантажопідіймальні крани та машини, підйомники всіх типів і приводні колиски, що перебувають в експлуатації, мають бути споряджені табличкою чи написом, розміщеною на видному місці, з чітко позначеними обліковим номером, вантажопідіймальністю та датою наступного часткового та повного технічного огляду. Матеріал таблички і метод виконання написів на ній має забезпечувати їх схоронність протягом строку до наступного технічного огляду.
Розслідування аварій і нещасних випадків, які відбулися під час монтажу, демонтажу, експлуатації, модифікації, перевірки технічного стану обладнання, здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019№ 337 (далі — Порядок № 337).
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Експлуатація вантажопідіймальних кранів і машин — один з найбільш небезпечних технологічних процесів, зокрема в галузі будівництва.
суб’єкт господарювання споряджає обладнання обліковим номером і фіксує це в журналі обліку обладнання;
працівник, відповідальний за утримання й безпечну експлуатацію обладнання, приймає рішення про можливість його експлуатації та фіксує це у журналі нагляду (паспорті) обладнання.
