Класифікатор подій, що призвели до нещасного випадку

UA RU
Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить ефективність розроблюваних заходів щодо запобігання подібним випадкам. Не помилитися при визначенні коду причини нещасного випадку за Класифікатором видів подій, причин, обладнання, що призвели до нещасного випадку, допоможе наша стаття.

Основна мета розслідування будь-якої події на виробництві — збір і аналіз інформації, встановлення причин, супутніх чинників, підготовка висновків і розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки засобів виробництва та технологічних процесів.

Під час проведення розслідування нещасних випадків має бути здійснена правильна класифікація подій, що призвели до нещасного випадку, адже за його результатами будуть розроблятися заходи щодо запобігання таким подіям у майбутньому.

Щоб уникнути помилок, використовуйте онлайн-пошук за Класифікатор видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку. Сервіс підкаже, яким кодом позначити в акті розслідування нещасного випадку вид події, причини, обладнання, що призвели до нього.

Онлайн-пошук по Класифікатору причин, що призвели до нещасного випадку

Нормативне регулювання

Розслідування нещасних випадків, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, проводять відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).

Для розслідування нещасних випадків на підприємстві утворюється комісія. Комісію з розслідування нещасного випадку роботодавець створює наказом не пізніше наступного робочого дня після того, як надійшла інформація про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заява потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи (п. 12 Порядку № 337).

Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана:

  • провести засідання комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії;
  • обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;
  • вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
  • визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії;
  • визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
  • визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
  • установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
  • вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
  • розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
  • скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) у кількості, визначеній рішенням комісії; у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
  • розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта — обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною);
  • у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5;
  • передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства або органу, що утворив комісію, для їх розгляду та затвердження.

Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Як визначити код причини нещасного випадку за Класифікатором

Під час складання Акта про нещасний випадок, пов’язаного з виробництвом, зокрема, у пункті 5 зазначають і кодують основну та супутні причини нещасного випадку. Для цього використовують Класифікатор видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, наведений у додатку 9 до Порядку № 337 (далі — Класифікатор).

Основна причина нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії зазначається і кодується першою. Якщо супутніх причин нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії більш як три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині без кодування.

Після викладення кожної причини зазначаються статті, розділи, пункти нормативно-правових актів з охорони праці, дорожнього руху, державних стандартів, інструкцій з безпечного проведення робіт і посадових інструкцій тощо, вимоги яких було порушено.

Іноді можна помітити суперечності, які містить Класифікатор причин нещасних випадків. Так, у коді 36 причина «особиста необережність потерпілого» суперечить визначенню поняття нещасний випадок: якщо на працівника відсутній вплив небезпечного виробничого фактора чи середовища (особиста необережність), то такий випадок травмування не підпадає під визначення нещасний випадок. А розслідування проводять саме у разі виникнення нещасного випадку.

Як користуватися Класифікатором у воєнний час

Нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків унаслідок бойових дій, незалежно від наявності впливу небезпечних, шкідливих або інших виробничих чинників, підлягають розслідуванню.

Класифікатор передбачає поміж причин нещасного випадку події суспільного життя і соціальний конфлікт:

  • страйк;
  • оголошена та неоголошена війна;
  • терористичний акт;
  • блокада;
  • революція, заколот, повстання, масові заворушення;
  • протиправні дії третіх осіб тощо.

Щоб визначити вид події, причину та обладнання, що призвели до нещасного випадку з працівником під час виконання трудових обов’язків унаслідок бойових дій, комісії з розслідування слід застосовувати коди, як-от:

  • код 23 — події суспільного життя (оголошена та неоголошена війна);
  • код 42 — соціальний конфлікт (оголошена та неоголошена війна).

Пам’ятайте, від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить також ефективність розроблюваних заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків у майбутньому. 



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді