Комплексні заходи з охорони праці розробляють для запобігання випадкам виробничого травматизму на підприємстві, підвищення наявного рівня охорони праці. Дізнайтеся, хто розробляє комплексні заходи з охорони праці на підприємстві, що в них передбачити та чи нестиме роботодавець відповідальність за їх невиконання.
Законодавство зобов'язує роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Підстава — стаття 13 Закону про охорону праці. Для досягнення цих цілей на підприємстві створюють системи управління охороною праці, яка включає в себе організаційну структуру, планування, відповідальність, методи, процедури, процеси й ресурси, необхідні, щоб гарантувати безпеку та здоров’я персоналу в процесі трудової діяльності.
Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам на підприємстві розробляють і впроваджують комплексні заходи з охорони праці.
Залежно від специфіки виробництва, структури підприємства, виду діяльності та кількості працівників комплексні заходи з охорони праці можуть бути різними. Об'єднує їх те, що вони передусім спрямовані на захист працівників під час виконання ними трудових обов’язків.
Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи з охорони праці відповідно до Закону про охорону праці. План заходів входить до колективного договору (ст. 161 КЗпП).
Сторони колективного договору передбачають:
соціальні гарантії працівникам у галузі охорони праці, їхні обов’язки;
комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам.
Крім того, вони визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
У розділі колективного договору «Охорона праці та здоров’я працівників» важливо закріпити обов'язок адміністрації «виконувати комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, які затверджуються наказом щорічно».
Затверджувати комплексні заходи на наступний рік краще наприкінці року, який минає. Роботу з підготовки пропозицій щодо включення у комплексні заходи бажано розпочинати заздалегідь, щоб був час їх систематизувати, обговорити з вищим керівництвом і розставити пріоритети.
Зверніть увагу! Колективний договір приймається на п’ять років. А комплексні заходи краще й практичніше затверджувати на кожен рік. Так краще контролювати й корегувати їх залежно від виконання і фінансування.
Що передбачити у плані комплексних заході з охорони праці
У плані комплексних заходів мають бути передбачені, серед іншого, такі:
приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
забезпечення працівників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Підстава — Перелік заходів та засобів з охорони праці, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 № 994 (далі — Перелік № 994).
Кожне підприємство може на свій розсуд обрати заходи з Переліку з огляду на специфіку своєї роботи та основних завдань цих заходів:
1. Виявити причини, небезпечні й шкідливі фактори, ризики на робочих місцях, які призвели чи можуть призвести до погіршення умов праці працівників.
2. Вибрати пріоритетні завдання і напрями, що дозволяють у короткий строк, із найменшими витратами забезпечити максимально можливе поліпшення умов охорони, безпеки та гігієни праці.
3. Розробити й реалізувати соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні й лікувально-профілактичні заходи та засоби, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Хто розробляє комплексні заходи з охорони праці на підприємстві
Для розробки комплексних заходів з охорони праці доцільно створити робочу групу. Це, зокрема, можуть бути:
керівники структурних підрозділів;
начальники дільниць;
головні спеціалісти підприємства — головний інженер підприємства, начальник служби охорони праці, головний механік, головний, енергетик, головний технолог, начальник відділу капітального будівництва та ремонту, начальник відділу цивільного захисту та пожежної безпеки тощо.
Під час вибору членів робочої групи враховують специфіку та величину підприємства. Керівником такої групи можна призначити начальника служби охорони праці або головного інженера підприємства.
Проєкт комплексних заходів варто обговорити на загальних зборах трудового колективу, чи на іншому представницькому органі, уповноваженому колективом. Заходи розробляються саме для працівників, і їхні думки необхідно враховувати.
Інформаційною базою для розроблення комплексних заходів можуть слугувати:
законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці;
матеріал розслідування причин виробничих аварій, нещасних випадків і профзахворювань;
результати атестації робочих місць за умовами праці,
результати експертиз умов праці, перевірок стану умов і безпеки праці,
акти, приписи, протоколи, накази та розпорядження органів державного нагляду за дотриманням законодавства про охорону праці,
результати всіх видів контролю посадовими особами й структурними підрозділами підприємства, а також профспілковим комітетом;
пропозиції громадських організацій і працівників.
Також під час роботи над переліком комплексних заходів враховують локальні нормативні документи з охорони та безпеки праці підприємства.
Для того щоб зробити висновки, як були виконані комплексні заходи з охорони праці, робоча група (комісія) складає акт.
Основними нормативними документами, що регулюють витрати на охорону праці, є Закон України «Про охорону праці» та Перелік № 994.
Забезпечення належного рівня охорони праці на підприємстві залежить від фінансування, яке здійснює роботодавець. Щороку витрати на охорону праці відображають у комплексних заходах з охорони праці, безпосередню участь у розробленні яких беруть спеціалісти з охорони праці.
Із Переліку № 994 кожне підприємство може обрати ті заходи охорони праці, що відповідають специфіці його роботи. На цьому наголошує Держпраці у листі від 13.09.2016 № 9378/1/4.5-ДП-16.
Проте виходити за межі Переліку № 994 ризиковано. У роз’ясненнях ідеться, що витрати на охорону праці мають бути:
конкретно спрямовані на те, щоб зберегти здоров’я та життя працівників;
напряму пов’язані з господарською діяльністю підприємства;
документально підтверджені (оформлюйте всі супровідні документи, яких вимагає законодавство).
Якщо роботодавець не виконує норматив витрат на охорону праці, на нього може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період. Максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік (ч. 2—3 ст. 43 Закону про охорону праці).
Якщо підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов’язання і, приміром, встановило рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0,5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу розраховуватиметься виходячи з мінімального показника передбаченого законом — тобто 0,5% фонду оплати праці.
Залежно від специфіки та величини підприємства відповідальною за виконання комплексних заходів повинна бути конкретна посадова особа. Потрібно зазначити її посаду, ім’я і прізвище у графі «Відповідальний за виконання».
Зверніть увагу! Колективний договір приймається на п’ять років. А комплексні заходи краще й практичніше затверджувати на кожен рік. Так краще контролювати й корегувати їх залежно від виконання і фінансування.
