Додаткова відпустка за роботу за комп’ютером

Автор
експерт з охорони праці, Київ
Дізнайтеся, які працівники можуть отримати додаткову відпустку, як вести облік робочого часу працівника на роботах з особливими умовами праці, зокрема на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, для надання йому додаткової відпустки.

Нормативне регулювання

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Щорічні додаткові відпустки: кому та як надають

Порядок надання відпусток регулює Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Ним, зокрема, передбачено право працівників на щорічну відпустку, яка надається тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.

Щорічна основна та додаткова відпустка є складовими частинами щорічної відпустки (ст. 4 Закону про відпустки). Додаткові відпустки надаються:

  • за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
  • за особливий характер праці;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

У 2024 році відпустки, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону про відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року згідно із Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX.

Щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надають понад щорічну основну відпустку за однією підставою, яку обирає сам працівник.

Порядок надання відпусток за особливий характер праці

Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці надають окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я  (ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).

Право на відпустку цим категоріям працівників визначають за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список № 1290-2).

Конкретну тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюють колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Про це йдеться у пунктах 6-7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженому наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснює власник або уповноважений ним орган.

Законодавство не визначає, як проводити облік на роботах із особливим характером праці. Тому підприємство самостійно вирішує, як вести такий облік (лист Держпраці від 13.07.2022 р. № 2419/4/4.1-ЗВ-22а).

Як скласти Картку самохронометражу

Визначення категорій працівників, які працюють за комп’ютером постійно

Робота працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням. Тому вона належить до роботи з особливим характером праці.

Існує чимало професій (посад), для яких до основної роботи належить безпосередня робота за комп’ютером протягом повного робочого дня, що передбачають кваліфікаційні характеристики. Це оператори комп’ютерного набору, комп’ютерної верстки, програмісти тощо. Вони зазвичай зайняті роботою за комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня.

Інша категорія працівників — бухгалтери, економісти, редактори тощо — також, як правило, не менше половини тривалості робочого дня працюють за комп’ютером.

Усі працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Її тривалість — до чотирьох календарних днів. Підстава — позиція 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290.

Щоб об’єктивно розрахувати тривалість щорічної додаткової відпустки, потрібно обов'язково вести облік часу, відпрацьованого в умовах із особливим характером праці. 

Як вести облік робочого часу за комп’ютером

Наведемо кілька способів обліку робочого часу при роботі за комп’ютером. Це спеціальна комп’ютерна програма, фотографія робочого дня, хронометраж робочого часу та картка самохронометражу.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Перейти до відео

Спеціальна комп’ютерна програма

На багатьох сучасних підприємствах обліковувати час роботи за комп’ютером допомагає спеціальна комп’ютерна програма. Автоматизований облік робочого часу об’єктивно визначає тривалість безпосередньої роботи працівників за комп’ютером.

Також облік часу, який працівники відпрацювали за персональним комп’ютером, може вести спеціально створена комісія. Однак такий облік зручно вести окремо у кожному структурному підрозділі. Його може вести як керівник структурного підрозділу, так і інша особа, на яку поклали такий обов’язок, — економіст, нормувальник тощо.

Фотографія робочого дня

Фотографія робочого дня — спостереження і послідовне фіксування часу, що витрачає працівник протягом робочого дня (зміни) на виконання операцій певного технологічного процесу та перерви у роботі із зазначенням їх тривалості й послідовності.

Така фотографія може бути індивідуальною чи груповою: як для одного працівника, так і для групи працівників. 

На її підставі визначають:

  • структуру робочого часу;
  • тривалість дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища;
  • важкість і напруженість трудового процесу;
  • час зайнятості працівників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Прикладом ведення фотографії робочого дня може бути таблиця, у якій кожній виконаній операції відповідає певний час і опис робіт по операціях. Однак фотографію робочого дня неможливо складати щодня для кожного працівника. Її зручно застосовувати лише тоді, якщо працівник певний період протягом робочого дня виконує типову, одноманітну роботу. Якщо характер роботи зміниться, слід робити іншу фотографію робочого дня.

Працівника потрібно попередити про час проведення спостережень, їхню мету та ознайомити з результатами під розпис.

Хронометраж робочого часу

За допомогою хронометражу вивчають лише час основної роботи, який повторюється з кожною одиницею продукції. Якщо індивідуальна фотографія робочого часу передбачає спостереження усіх без винятку затрат робочого часу протягом, як правило, зміни, то при хронометражі вивчають лише основний і допоміжний, тобто оперативний час.

Обидва методи ведення обліку робочого часу мають спільний недолік. Аби скласти фотографію робочого дня, провести хронометраж, спостереження та обробити дані, необхідно залучити декілька працівників. Поруч із працівником, що виконує роботу за комп'ютером, має перебувати інший працівник, який:

  • визначатиме обсяг його роботи;
  • фіксуватиме інформацію;
  • записуватиме час виконання завдання.

Присутність спостерігача у безпосередній близькості від об’єкта спостереження може негативно вплинути на роботу останнього.

Картка самохронометражу

Для самоконтролю працівника, щоб виміряти й послідовно записати затрати робочого часу під час роботи на комп'ютері, можна завести Картку самохронометражу.

Загалом не існує однозначних вимог до того, як вести облік часу роботи за персональним комп’ютером. Важливо враховувати специфіку роботи та всі наявні можливості й обмеження.

На її підставі визначте:

  • структуру робочого часу;
  • тривалість дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища;
  • важкість і напруженість трудового процесу;
  • час зайнятості працівників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Поруч із працівником, що виконує роботу за комп'ютером, має перебувати інший працівник, який:

  •  визначатиме обсяг його роботи;
  • фіксуватиме інформацію;
  • записуватиме час виконання завдання.


зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді