експерт з питань пожежної та техногенної безпеки, Київ
Для того, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям, ліквідувати їх наслідки та надати допомогу потерпілим, організуйте на підприємстві роботу з цивільного захисту. У статті розповімо, які саме заходи цивільного захисту повинні забезпечити на своїх об’єктах суб’єкти господарювання.
Цивільний захист (далі — ЦЗ) це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Основні складники ЦЗ:
захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;
запобігання надзвичайним ситуаціям;
реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їхніх наслідків;
забезпечення заходів ЦЗ.
Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, Кодекс цивільного захисту України (КЦЗ), інші закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.
В особливий період, зокрема у воєнний час, цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законами України «Про національну безпеку України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інших нормативно-правових актів.
Державну політику у сфері ЦЗ реалізовують завдяки єдиній державній системі цивільного захисту (ЄДСЦЗ). Вона складається з функціональних і територіальних підсистем. Залежно від масштабів й особливостей надзвичайної ситуації єдина державна система цивільного захисту функціонує у режимах:
повсякденного функціонування;
підвищеної готовності;
надзвичайної ситуації;
надзвичайного стану.
Режим повсякденного функціонування встановлюють за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної і пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її складових встановлюються:
за рішенням Кабінету Міністрів України — для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем;
за рішенням центрального органу виконавчої влади — для відповідної функціональної підсистеми;
за рішенням обласних, міських державних адміністрацій — для відповідної територіальної підсистеми у повному обсязі або частково для кількох окремих її складових;
за рішенням районних державних адміністрацій — для відповідної ланки територіальної підсистеми у повному обсязі або частково для кількох окремих її субланок;
за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад — для відповідної субланки ланки територіальної підсистеми.
Умови і порядок введення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації, перелік заходів, завдання та порядок взаємодії суб’єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у зазначених режимах визначаються Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11.
Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Режим надзвичайного стану для ЄДСЦЗ тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.03.2000 № 1550-ІІІ.
Обов’язки суб’єктів господарювання у сфері ЦЗ на об’єктовому рівні
У складі єдиної державної системи ЦЗ функціонують постійно діючі органи управління цивільним захистом, якими є:
на державному рівні — Кабінет Міністрів України, ДСНС, а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми та підрозділи;
на регіональному рівні – обласні і міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;
на місцевому рівні — районні держадміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються в їх складі, підрозділи територіальних органів ДСНС;
на об’єктовому рівні — керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються такими органами відповідно до законодавства.
Завдання й обов’язки суб’єктів господарювання на об’єктовому рівні у сфері ЦЗ визначаються статтею 20 Кодексу цивільного захисту України.
При цьому до суб’єктів господарювання відносяться юридичні особи (державні, комунальні та інші), створені відповідно до законодавства, які зареєстровані в установленому порядку, а також громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до законодавства як підприємці.
Підрозділи з питань ЦЗ, які створюються на об’єктовому рівні
Організація заходів цивільного захисту суб’єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками відповідних суб’єктів господарювання з урахуванням таких вимог, зокрема:
у суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;
у суб’єктів господарювання, а також у закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб’єктів господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
у закладах освіти із чисельністю 500 і більше осіб, які здобувають освіту за денною формою, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
у суб’єктів господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб’єкта господарювання;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто.
Довідково: Порядок віднесення об’єктів національної економіки до категорій з цивільного захисту затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 227, доступ до якої можливий лише в режимі — «для службового користування». Також зазначимо, що згідно зі ст. 19 Кодексу цивільного захисту (пункт 14) місцевим державним адміністраціям надано повноваження відносити суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорій цивільного захисту відповідно до основних показників, а також затверджувати їх перелік.
Підрозділ з питань цивільного захисту повинен діяти відповідно до затвердженого суб’єктом господарювання положення (посадової інструкції працівника). Типове положення про підрозділ з питань цивільного захисту суб’єкта господарювання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.04.2017 № 325.
Підрозділ з питань цивільного захисту підпорядкований та підзвітний безпосередньо керівникові суб’єкта господарювання. У разі якщо суб’єкт господарювання перебуває у сфері управління центрального органу виконавчої влади, районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської рад, підрозділ з питань цивільного захисту суб’єкта господарювання також підзвітний цим органам.
Вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, інший структурний підрозділ) визначається керівником суб’єкта господарювання з урахуванням характеру та обсягу роботи.
Під час виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня на базі структурного підрозділу з питань цивільного захисту може створюватися штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
З метою організації та здійснення заходів цивільного захисту на об’єктовому рівні можуть утворюватися інші органи та служби, зокрема:
комісії з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій — як координаційні органи;
спеціальні комісії з ліквідації наслідків конкретної надзвичайної ситуації;
чергові (диспетчерські) служби підприємств, установ та організацій — з метою забезпечення управління силами ЦЗ у повсякденному режимі, координації їх дій, здійснення цілодобового чергування та забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в місцях виникнення надзвичайних ситуацій;
аварійно-рятувальні служби — створюються керівником суб’єкта господарювання, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки;
спеціалізовані служби цивільного захисту — для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення шляхом формування з працівників суб’єкта господарювання ланок, команд, груп.
Більш детально питання створення і здійснення заходів цивільного захисту зазначеними підрозділами і службами врегульовані Положенням про єдину державну систему цивільного захисту.
