Карта умов праці допоможе узагальнити результати атестації робочих місць за умовами праці. Скачайте шаблон карти та дізнайтеся, як правильно її оформити.
Для того, щоб врегулювати відносини між роботодавцем і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові та безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці на підприємстві проводять атестацію робочих місць за умовами праці.
Як проводити атестацію, визначають: Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі — Порядок № 442), та Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41 (далі — Методичні рекомендації).
Коли потрібна Карта умов праці
Карта умов праці — документ, який узагальнює результати атестації. Її оформлює атестаційна комісія після того, як атестована лабораторія, з якою підприємство уклало договір, провела гігієнічні дослідження.
визначає гігієнічну оцінку умов праці на робочому місці;
оцінює стан технічного й організаційного рівня робочого місця;
визначає пільги й компенсації працівникам за роботу зі шкідливими умовами праці;
розробляє заходи, щоб поліпшити умови праці.
Результати гігієнічних досліджень показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами. Атестаційна комісія отримує від лабораторії протоколи гігієнічних досліджень і перевіряє, чи правильно їх оформили.
Дані з протоколів гігієнічних досліджень атестаційна комісія вносить до Карти умов праці.
Форму Карти наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій. Вимоги щодо її заповнення містяться в Інструкції щодо заповнення Карти умов праці під час проведення атестації робочих місць Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства праці України від 27.11.1992 № 06-41-48 (далі — Інструкція № 06-41-48).
Строк зберігання архівними установами документів (протоколів, рішень, переліків стандартів і норм, переліків і планів робочих місць, висновків, актів, карт умов праці тощо) з питань атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці — 75 років.
Фотографія робочого дня
Ще одним документом, без якого неможливо у повному обсязі оформити Карту умов праці, є фотографія робочого дня.
Фотографія робочого часу (дня) — спостереження і послідовне фіксування часу, що витрачає працівник протягом робочого дня (зміни) на виконання операцій певного технологічного процесу та перерви у роботі із зазначенням їх тривалості й послідовності.
На підставі цієї фотографії визначають тривалість дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, структуру робочого часу та час зайнятості працівників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Під час атестації застосовують індивідуальну фотографію робочого місця — фіксують витрати робочого часу кожного працівника на конкретному робочому місці.
щоб удосконалити організацію праці — усунути витрати і скоротити нераціональні витрати часу;
установити нормативи підготовчо-завершального часу, часу для обслуговування робочого місця і перерв на відпочинок та особисті потреби;
установити раціональне чергування роботи і відпочинку працівника протягом робочого дня;
удосконалити організацію виробництва;
установити норми обслуговування устатковання і нормативи чисельності працівників, виявити причини невиконання норм виробітку (часу) окремими працівниками;
виявити втрати робочого часу і причини, які їх викликають, а також установити співвідношення між окремими видами витрат часу;
визначити, чи відповідають роботи, які виконує працівник, технологічному процесу;
визначити час виконання кожної операції та встановити час дії шкідливих виробничих факторів, що впливають на працівника, коли він виконує ту чи ту операцію.
Коли складають фотографію робочого дня, враховують три етапи: підготовка до спостереження, спостереження та оброблення результатів спостереження.
На підставі листа спостереження складають фотографію робочого дня, щоб визначити за результатами атестації право працівників на пільги й компенсації за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.
Складання фотографії робочого дня організовує атестаційна комісія. Вона готує повний перелік робочих місць, які підлягають атестації. Крім того, залежно від характеристик технологічного процесу, обладнання, сировини, матеріалів атестаційна комісія вивчає і складає перелік небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, показників важкості та напруженості трудового процесу, які потрібно оцінити на кожному робочому місці.
Обов'язки відповідального за проведення спостережень
Особа, відповідальна за проведення спостережень вивчає технологічний процес, організацію робочого місця, технологічні характеристики, режими роботи й стан обладнання та робить відмітки у спостережному листі.
Спостерігач у визначений час має бути на зазначеному робочому місці за декілька хвилин до початку робочої зміни з годинником і записником.
За результатами спостережень оформлюють фотографію робочого дня. Законодавством не передбачена її форма, тому підприємство має розробити її самостійно.
Документи про хронометражні роботи, до яких належить і фотографія робочого дня, зберігають на підприємстві протягом трьох років.
Дані фотографії робочого дня заносять до графи 9 «Тривалість дії фактора, % за зміну» Карти умов праці.
На які робочі місця складати Карту умов праці
На підставі Карти умов праці робоче місце відносять до одного з видів умов праці:
з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
зі шкідливими й важкими умовами праці;
зі шкідливими умовами праці.
Карту умов праці складають на кожне враховане робоче місце.
Якщо умови і характер праці на робочих місцях, на яких уже проведена атестація, є схожими за всіма показниками, допускається складання однієї Карти. Тобто шкідливі виробничі фактори, важкість і напруженість праці на відповідних робочих місцях належать до одного класу й одного ступеня. Визначити, які саме робочі місця є аналогічними, можна виключно шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці на кожному робочому місці.
Ознаки аналогічних робочих місць:
однаковий набір шкідливих виробничих факторів;
однаково розташовані виробниче обладнання, транспортні засоби тощо;
на робочих місцях застосовують однакову сировину, матеріали, інструменти; однотипні системи освітлення, опалення, кондиціювання і вентиляції;
робота на свіжому повітрі або у приміщеннях одного типу;
працівники виконують однакові професійні обов’язки в одному режимі при веденні технологічного процесу одного типу;
посади і професії мають одне найменування.
Якщо на одному й тому самому робочому місці або в одній і тій самій робочій зоні виконуються роботи працівниками різних професій, то на кожну з них заповнюється окрема Карта умов праці.
Робочі місця, на які не оформлюють Карту умов праці
Відповідно до Інструкції № 06-41-48 Карту умов праці не оформлюють на робочі місця:
пов’язані із виконанням робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання, берилієм і рідкоземельними елементами;
в атомній енергетиці та промисловості;
у гірничорятувальних частинах (станціях);
в агрохімічному обслуговуванні сільського господарства;
пов’язані з добуванням та обробленням риби; зі збиранням, переробкою та утилізацією трупів тварин в установах спеціального призначення;
підривників в усіх галузях господарства;
працівників, зайнятих верхолазними роботами тощо.
Перелічені робочі місця включаються до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 і № 2.
Карта умов праці є узагальнювальним документом результатів атестації, в якому:
надається гігієнічна оцінка умов праці, яка визначає, до якого класу і якого рівня належать умови і характер праці на цьому робочому місці;
оцінюються технічний та організаційний рівні робочого місця;
фіксується висновок комісії про зарахування робочого місця до конкретного виду умов праці (з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; з шкідливими і важкими умовами праці; з шкідливими умовами праці тощо).
Карту умов праці підписують усі члени атестаційної комісії. З її змістом ознайомлюють під підпис працівників, зайнятих на відповідному робочому місці.
На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці вказуються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій в зв’язку з роботою в шкідливих і небезпечних умовах.
Покроковий алгоритм проведення атестації від експерта:
Насамперед під час заповнення Карти потрбіно вказати загальні відомості:
повна назва підприємства, організації, установи;
виробництво (згідно з чинним класифікатором);
номер і найменування цеху (ділянки, відділу) — за чинною структурою;
номер робочого місця (робочої зони) — залежно від плану розміщення;
професія (посада), код (відповідно до характеру виконуваних робіт і ЄТКД);
номери аналогічних робочих місць.
Карта умов праці складається з таких розділів:
I. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу.
II. Оцінка технічного та організаційного рівня.
III. Атестація робочого місця.
IV. Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування.
V. Пільги і компенсації.
Розділ І. Оцінка факторів виробничого середовища та трудового процесу
Під час вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу потрібно визначити:
характерні для конкретного робочого місця шкідливі виробничі фактори;
нормативні значення (гранично допустима концентрація, гранично допустимий рівень) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу;
фактичне значення факторів виробничого середовища та трудового процесу;
тривалість (відсоток від тривалості зміни) дії виробничого фактора.
Щоб оцінити результати лабораторних досліджень та інструментальних замірів, порівнюють фактично визначене значення з нормативним.
Гігієнічну оцінку умов праці дають за найвищим класом і ступенем із числа фактично виміряних рівнів цих факторів.
Умови праці відповідають гігієнічним вимогам, якщо шкідливі фактори виробничого середовища й трудового процесу на робочому місці:
відсутні;
не перевищують допустимих значень та не належать до 1-го ступеня ІІІ класу шкідливості.
Далі атестаційна комісія підприємства заповнює Карту умов праці. Дані гігієнічних досліджень, зазначені у протоколах досліджень, повністю і без помилок переносять до відповідного розділу Карти умов праці.
Розділ ІІ. Оцінка технічного й організаційного рівня
Заповнюємо розділ за результатами аналізу, виконаного відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій.
Що потрібно проаналізувати, для того щоб оцінити:
технічний рівень робочого місця:
організаційний рівень робочого місця:
відповідність технологічного процесу, будівель і споруд нормативно-технічній документації, а також характеру й обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;
технологічну оснащеність робочого місця — наявність технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхній технічний стан, забезпеченість робочого місця підіймально-транспортними засобами;
відповідність технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;
вплив технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.
раціональність планування — чи відповідає площа робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення, а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;
чи забезпечили працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального й колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;
організацію роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.
Розділ ІІІ. Атестація робочого місця
Коли оцінюють робоче місце за умовами праці, враховують вплив на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці, ступінь ризику ушкодження здоров’я.
Для цього усі значення з підсумкового рядка «Кількість факторів» (розділ I Карти умов праці) порівнюють із показниками, наведеними у додатку 4 до Методичних рекомендацій.
На підставі комплексної оцінки робоче місце відносять до одного з трьох видів умов праці відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Методичних рекомендацій:
з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;
увідповіднити всі робочі місця вимогам з охорони праці.
Після того, як проаналізували Карти умов праці, а саме розділ IV «Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування», складають Перелік робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи з їх поліпшення. На його підставі розробляють План заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.
Розділ V. Пільги та компенсації
Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджують за показниками, наведеними у додатку 4 до Методичних рекомендацій, інші пільги й компенсації — відповідно до законодавства. Також у цьому додатку наведено показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, які потрібні, щоб підтвердити право на пільгове пенсійне забезпечення.
Право на пільгову пенсію підтверджують за умови наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних факторів ІІІ класу умов і характеру праці.
За Списком № 1:
не менше двох факторів 3-го ступеня відхилення від норм; або
одного фактора 3-го ступеня і трьох факторів 1-го чи 2-го ступеня відхилення від норм; або
чотирьох факторів 2-го ступеня відхилення від норм; або
наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостроспрямованої дії 1-го чи 2‑го класу небезпеки.
За Списком № 2:
одного фактора 3-го ступеня відхилення від норм; або
трьох факторів 1-2-го ступеня відхилення від норм; або
чотирьох факторів 1-го ступеня відхилення від норм.
Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у Списках № 1 і № 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять лише за цими показниками (п. 1.3 Методичних рекомендацій). Це означає, що на цих робочих місцях атестацію потрібно провести у повному обсязі. Але право на пільгову пенсію підтверджують за тими показниками, які передбачають Списки, у разі перевищення гранично допустимої концентрації і гранично допустимого рівня.
Насамкінець потрібно заповнити таблицю «Пільги та компенсації». У ній потрібно вказати розраховані за результатами атестації тривалість щорічної додаткової відпустки і розмір доплат за умови праці, а також зазначити, якої тривалості встановити робочий тиждень, та право працівника на безплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів чи лікувально-профілактичного харчування.
Складання карти умов праці як документа, що містить у собі підсумкові дані щодо умов праці на робочому місці, дає змогу:
визначити кількісні параметри шкідливих факторів виробництва, їх ступінь і тривалість дії протягом робочої зміни;
дати гігієнічну оцінку умовам праці на підставі комплексної оцінки впливу на працівника всіх шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочому місці, зарахувати робоче місце до одного з видів умов праці;
оцінити стан технічного та організаційного рівня робочого місця на підставі сукупних факторів аналізу технологічного процесу;
розробити на підставі атестації рекомендації щодо поліпшення умов праці та визначити їх економічні обгрунтування;
визначити і, за необхідності, скоригувати за матеріалами атестації пільги та компенсації в зв’язку з роботою в шкідливих і важких умов праці, на отримання яких має право працівник;
встановити витрати підприємства на повне надання працівникові або працівникам пільг і компенсацій, визначених комісією.
Заповнення Карти умов праці організовується членом комісії підприємства, відповідальним за проведення атестації.
Під час здійснення громадського контролю профспілками перевіряється правильність заповнення відповідних граф у розділах Карти умов праці, а саме:
загальні дані про підприємство і працівника, якого атестовано на робочому місці, про професію (посаду працівника відповідно до Національного класифікатора професій);
об’єктивні дані про вид і рівень шкідливих факторів виробництва і про ступінь їх шкідливості, отримані в результаті проведених санітарно-гігієнічних досліджень;
гігієнічна оцінка умов праці;
оцінка технічного і організаційного рівня робочого місця;
узагальнена оцінка атестації робочого місця (групи аналогічних робочих місць);
повнота розробки рекомендацій щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування;
встановлення відповідно до нормативних актів виду і розміру пільг і компенсацій у зв’язку з роботою в шкідливих і важких умовах праці;
наявність підписів працівника (працівників), які ознайомлені з проведеної на його (їх) робочому місці (робочих місцях) атестацією;
наявність підписів голови та членів атестаційної комісії підприємства, зазначених в наказі підприємства про проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Це рішення роботодавець погоджує з профспілкою.
Так скеровує пункт 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці у редакції постанови КМУ від 30 червня 2023 року № 660.
Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
